Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА
— Хіба це так дивно і… неможливо? … А просто дивно, що от бачиш людину місяць, два, три і нічого не помічаєш… А в людині тим часом щось важливе, відповідальне робиться. … І коли дізнаєшся, то робиться дивно… Ні, я дуже рада, вітаю вас! … — Мені дивно, Ірусь, що ти здібна так спокійно міркувати в… твоєму становищі… —