Результати пошуку слова: Дивно

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

наче манила своею дивною красою. … Такий сум та журба, що аж дивно: як-таки такий молодий парубок, та такий сумний! … Аж дивно! … Дивно й чудно… Хай ми: волоцюги, пройдисвіти, – … Чудно й дивно!» І лупить Чіпка свої очі у темну темноту; дивиться-доглядається, прислухається… Нічого ні видно, ні чут-но.

ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців

Posted on by / 0 Comment

Страшенно вражений цією дивною класифікацією людських смертей, Іполит Матвійович спитав: – … Йому було ніяково і дивно, немовби і справді він був емігрант і щойно приїхав з Парижа. … Маленький такий ішачок, навіть дивно! … Та й саме ворожіння кінчилось якось дивно.

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

— Дивно! … дивно тілько, що замість звичайного вальсу я бачив уві сні відому картину Гольбейна “Танець смерти”. … Звичайно, така установа не могла процвітати в таємниці, дивно тілько, що старенька жінка остання про неї довідалась, а довідавшися про це все, занедужала, сердешна, з ревнощів та й незабаром Богу душу віддала.

АДАМС Петер – Позичене обличчя

Posted on by / 0 Comment

Нічого дивного, добродію! … Довго не міг заснути, перевертався з боку на бік, проте, хоч як дивно, зовсім не думав про Скроггів, про заповіт. … Та це й не дивно при вашій професії. … У житті так багато дивного! …  Ви здавалися мені дивною людиною ще тоді, коли я вперше вас побачила.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

І дивно, що він одразу відчув це і найбільше ввесь час прихилявся до мене – може ще й тому, що я перший з усіх почав добре розуміти його зцерковнослов'янену мову, вмів заговорити до нього так, що й він розумів мене непогано. … І звали його в його роті "батьком", і нічого в тому дивного чи перебільшеного не було.

ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

Posted on by / 0 Comment

Тож і не дивно, що в мене стільки пережитків. … Але, як не дивно, Ковбик сидів тихо, як Мамуня, хіба що з тією різницею, що той ховався у власний костюм, а цей – за фіндіпошівський стіл. … Нічого дивного, – … –  Дивно! … Аж дивно!

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

Батько, траплялось, поводився дивно, ніби чувся винуватим і хотів якось свою вину направити, — … — Та куди там їй, паніматко, на прощу ходити, хай но підросте ще, обізвалась Марія дивно знесмілено, чогось нітячись цієі баби з глибоко запалими, наче вуглиною обведеними, наче мало ім було власної колодязної чорноти, очима, —

Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)

Posted on by / 0 Comment

За обідом мама раптом якось дивно глянула на нього, потім ще раз глянула, пильно придивилась і сказала: – … Марія Василівна зняла окуляри, провела рукою по стомлених очах і усміхнулася якоюсь дивною тремтливою усмішкою. … І потім ще двічі ходили… І нічого в цьому не було дивного, все нормально.