Результати пошуку слова: Дивно

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

Дивно було, чому ці слова так зацікавили батька. … Дивно, підозріла випадковість… Східці вивели нас на другий поверх. … Усе на ньому якось дивно вилискувало: лаковані черевики, сріблясті нитки, вкраплені в тканину синього костюма, оправа окулярів, рожева лисина. … То й не дивно, коли ці «хтось» намагаються тепер кинути кінці у воду.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків

Posted on by / 0 Comment

Що ж в тому дивного було? … Відтоді перестали гори рости… Дивно Іванові, що такі красні гори, такі веселі, а сотворив їх злий. … –  Ой пам’ятаю, Марічко, й повік не забуду… Він бачив перед собою Марічку, але йому дивно, бо він разом з тим знає, що то не Марічка, а нявка.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

Posted on by / 0 Comment

Але за якийсь там час добулися вони місць, де населення розмовляло дивною мовою і співало пісень, яких Більбо зроду не чув. … Звичайно, він голосно закричав – так голосно, як лише може кричати гобіт; просто дивно, що так може кричати ця дрібнота. … Що ж тут дивного, коли я стомився чекати й заснув?

ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад

Posted on by / 0 Comment

Кетрін ще спала, і Девід подивився, як вона рівно дихає і як сонячне проміння пестить її обличчя, й подумав: «Дивно, що вона не прокидається – адже сонце світить їй просто на повіки». … Було дивно, що так швидко минула негода, і він подумав, що гроза, яка пройшла над Біскайською затокою, тільки зачепила містечко північним краєм.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Просто дивно було, як оці різні люди злилися раптом у злагоджений хор, підкоряючись найменшому порухові руки довготелесого диригента. … Гм, дивно, товаришу секретар, дуже дивно,- підняв комір пальта Бунчук і замовк. … – Дивно… –

ВДОВИЧЕНКО Галина – Пів’яблука

Posted on by / 0 Comment

Ми вже до цього звикли, а стороннiй людинi дивно: що то, мовляв, за стосунки? … …Через три години, що пролетiли як одна, подруги сидiли у кав’ярнi i перебирали враження цього дивного дня. … I тепер їздить з ним у маршрути, бере з собою ноутбук i, як не дивно, обходиться мiнiмальним гардеробом, який вмiщується у невеликiй валiзi.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Posted on by / 0 Comment

Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою. … Дивно, дивно! … – Чи пам'ятаєш, який дивний іній висів тоді на дереві, як дивно світив тоді місяць в лісі!..