Результати пошуку слова: Дивно

Він зіграв кілька нот, уривок з мелодії, що прозвучав дуже дивно, якийсь обрубок без голови і без хвоста. … І ось коли мені вже зовсім несила було терпіти такий стан, я пішов до того дивного самітника, з якого й сам часто посміювався, але якому в душі заздрив. … Аж дивно, що за два роки, проведені на чужині, може так вигостритись зір!

І не дивно, що сусіди, з якими батьки мої не підтримували близьких стосунків, забули їх. … Хоч вона й не була ні такою дивною, ні такою жахливою, як ті, що довелося пережити потім, але все ж вона досить цікава, щоб розповісти про неї вам і показати, яка велика пристрасть була у мене до води.

Власне, нічого дивного, коли згадати, що перша жона у Всеволода була ромейська царівна Марія Мономахівна, отож од неї чи й просто завдяки своїй допитливості природній князь відав, як влаштовувалися шлюби імператорів грецьких. … Прагнув задоволень, але вимушений був Їх лякатися, поки імператор так дивно поводився.

– На превеликий подив, говорить лагідно і якось дивно.  … Вашек настоює з дивною впертістю і навіть з деяким роздратуванням: – … Білі вуса якось дивно скорочують відстань між носом і яскравими губами. … Маржакова веде себе якось дивно, весь час мовчить. … Під час обшуку у нього знайшли носовичок з дивною монограмою.

Весь вiн як мокре курча, i – дивно! … Весь вiн як мокре курча, i – дивно! … Дивно, яка нiч була коротка! … Може, вам дивно, а я кажу не дивно. … Дивно. … Дивно: почав одягатися краще, навiть надто. … Нюся не говорила про Хмельниччину – дивно. … quot;дивно!". … З Вiвдею Горпина зiйшлась несподiвано й дивно.

І тутечки, на сім чудовім місці, був заснований Дивногорський монастир, а в п’яти верстах од нього зосновався Шатрищегорський монастир на високій могилі Шатрище. … Не дивно, що сі степи спокон віку вабили до себе таборища кочових гуннів, аварів, печенігів, торків, куманів і татар.

Христя поспiшає в хату; їй дивно, що сiнешнi дверi зачиненi. … Дивно тiльки, як вони легко добулися… Не було нi шеляга, а це зразу – така сила! … Христя заплющила очi… Дивно їй: то сон аж хилив, а то зразу не знать де i дiвся. … I дивно – попадя!" Замислившись про попадю, вона знову прилягла на подушку.

За нею знов досада, але вже трішки просвітлена дивною цікавістю до промовця, після незміренної відрази. … –  Дивно говориш, – … Як люди взнали, аж дивно. … – раптом прогриміло низько з-під колоскуватого кольору вусів, рівно підрізаних і зовсім дрібних, так що хлопцеві дивно: чому крізь них грізний виголос.

З галявини лунав голос Арагорна, що дивно змінився. … –  Дивно, дуже дивно… А серед вбитих? …  Дивне ім’я дивного народця, – … –  Твої слова, Арагорне, звучать дивно, хоча я певен, що ти не брешеш. … Як не дивно, Арод не тільки безбоязно підпустив до себе нового хазяїна, але й став з першого ж слова підкорятися кожному його бажанню.