НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками
в його засіб таки чималий. … «Що це за диво? … Це диво та й годі! … – Диво та й годі! … Засіб в нас був великий. … – Що це за диво! … Горнична й прачка покидали й залізка і вибігли дивиться на те диво, нечуване й небачене на селі. … Мабуть, мають чималий засіб. … І волі тобі нема, і засіб кат зна який. … Засіб наш невеликий, грошей в нас обмаль.