Результати пошуку слова: Диво-дерево

Володимир Винниченко – Відродження Нації

Posted on by / 0 Comment

Воно розсунулось і впало, як спорохнявіла бочка, в якій росло й напірало корінням на старі стінки, молоде, сильне дерево. … І не диво, що ввесь Київ і вся Україна з напруженням чекали, як вийде з цеї сітуації провідництво української нації, —

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

Безщасниця ти моя, безщасниця… І сталося диво: вдова не вирвалась із його обіймів, не вдарила його по руках, не вивільнилась, коли він почав її цілувати. … — Сухе дерево, то й перехоплює усі вітри і навіть хвилю з броду. … Візьміть таке паршивеньке, вічно перелякане дерево осику.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Отож “Диво” — … Той квітку, той струмок, той дерево. … Верблюд був таким дивоглядом, що, потрапивши, скажімо, до чеського города Пільзеня, як дарунок руського князя, навіки зостався в гербі сього міста). … Дві миші, чорна й біла, себто ніч і день, гризуть дерево, а дракон жде, коли ж чоловік упаде. … Дерево вмирає без кори.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Мусив спинитися й повільно почав зводити голову, бо дерево було на два окоренки. … Отож, коли траплялося таке диво, жар у люльці Григорія Комарницького пригасав, дяк важко й неохоче зводився й безвільно плівся туди, куди волік його темний шнур.

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

Великий, вишневого кольору сердолік, халцедон із дивовижними візерунками, шматок золотавого нефриту, схожого на засохлий стручок камінця не було. … Вони ладнаються обкласти його цеглою й добудувати другий поверх, дерево ж бо добряче, дуб, ще вистоїть не один десяток років.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Батько засопів, підійшов до умивальника під деревом і, сердито брязкаючи краником, почав мити руки. … — Дерево. … Пілотка з рубіновою зіркою та чорний трофейний автомат впоперек грудей, якийсь дивовижно легкий, іграшковий на його широких грудях.

СТАСЬ Анатолій Олексійович – Зелена пастка

Posted on by / 0 Comment

їхні обриси вимальовуються поступово, неначе виступають з імли казкові диво-велетні. … Дві просторі кімнати, облицьовані червоним деревом, із шкіряними кріслами та з кришталевими люстрами, аж до стелі заставлені полицями. … Якби не голос, на диво знайомий голос, що раптом промовив: –