Результати пошуку слова: Диво

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол

Posted on by / 0 Comment

А Федорці було жарко, вона ховалася в затінок за кущем бузку, заплющивши очі, тяжко сапала, виставляла у вікно товсті свої плечі… Великі хлопці, мабуть, заздрячи Яковенкові, що мав на диво гарне личко, заманювали його до Федорчиного куща, боляче штурхали попідбіччю і не відпускали, поки не згоджувався він робити, що велять.

100 найвідоміших образів української міфології

Posted on by / 0 Comment

Юрій заряджає стрілою якусь дивовижну10 100 ОБРАЗІВ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ небесну гармату, а архангел Гавриїл запалює гніт і скеровує постріл на нечистих. … Подекуди розповідали, що дощ пов’язаний із пирханням коня якогось дивовижного чоловіка. … Цю дивовижну істоту використовували в чаклуванні.

РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ескорт у смерть

Posted on by / 0 Comment

Якщо Марина за чимось і сумувала, згадуючи дитинство, так це за тими «м’ясними» суботами, коли дивовижна простота існування не затьмарювалася псевдонауковим флером, і духмяний фарш, здобрений цибулею, часником та різними спеціями, здавався їй вінцем творіння рук людських.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

Він ставить вазу на землю, хапає меч, потім хапає дивовижний глек та інше… Дмитро Борисович ілюстрував свою розповідь хуткими рухами, хапаючи з землі то олівець, то карбідку, то кирку. … Вперше в історії науки знайдено подібне диво, чи не так? … Невеличкий малюнок було зроблено на диво майстерно.

Володимир ІШКІЛІВ – Імператор повені

Posted on by / 0 Comment

"Звідки ж узялось таке диво?" – … "Ці жуки дивовижні", – … не диво, – … – Адже справжнє диво, повірте мені, пане-кумплю, завше в однині. … До хутора лишалося зо дві сотні кроків, коли дивовижно швидка комаха пролетіла повз голову Анемподеста і здибила його волосся.

Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця

Posted on by / 0 Comment

Малесенького зросту дивовижна істота – патетична, іронічна, нервова, наївна. … А в есесері його знав і обожнював кожен, цього диво-хлопчика з першими ознаками мутації голосу. … І – що дивовижніше – масово передплачували. … Автобусний штурм триває з півгодини, мені в моїй куленепробивній капсулі дивом вдається протиснутися.

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

Оглянусь я: "Що тобi?" Вона стоїть от як би вона, без гадки й думки, разом перед яким дивом опинилася – так то вона стояла, дивилась кудись… Я собi туди зирнула: мiж парубками високий, ставний, чорнявий козак у чорнiй свитi, у чорному шовковому поясi… Задивилась i я на його… Трохи схаменувшись, питаю: –

МАЙН Томас Рид – Вершник без голови

Posted on by / 0 Comment

І жодне з них не може збагнути, що то за дивовижні, чудиська вдерлися до їхніх привільних володінь. … Ще тільки-но забачивши на обрії ті дивовижні стовпи, весь обоз зупинився. … Дивовижної краси метелики, широко розгорнувши крильця, пурхають у повітрі, а коли сідають перепочити на якусь яскраву квітку, то здаються її пелюстками.

Роберт Льюис Стивенсон – Острів Скарбів

Posted on by / 0 Comment

Наступні десять-дванадцять сторінок були заповнені якоюсь дивовижною бухгалтерією. … А я жив у його садибі майже як бранець під опікою старого доглядача дичини Редрута, весь сповнений мрій про море, про дивовижні острови та пригоди. … Попри свою рану Гендс пересувався на диво швидко.

Дивниця

Posted on by / 0 Comment

дивни́ця – іменник жіночого роду (диво) відмінок однина множина називний дивни́ця дивни́ці родовий дивни́ці дивни́ць давальний дивни́ці дивни́цям знахідний дивни́цю дивни́ці орудний дивни́цею дивни́цями місцевий на/у дивни́ці на/у дивни́цях кличний дивни́це* дивни́ці* [діал.]