Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Невеликі співучі грудочки води, здиблені навколо човна ворожими кулями, на диво були схожі на неспокійних блакитнокрилих крячків, що з криком падали на ріку. … Якимсь дивом іще трималась на потилиці збита набік сива шапка. … Вони розцвітали дивовижними квітниками, притрушували ліси, і ті обзивалися мелодійним малиновим дзвоном.