РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту
Деякі вікна наполовину забиті – з них стирчали бляшані димарі, з котрих снувався ріденький дим. … Кинувши оком на безліч вікон, що зникали у сивих пасмах підсвічених сонцем хмар, можна було помітити такі ж самі бляшані димарі, як і в Джерсі-Сіті. … Вище, мабуть, ніхто не жив – вікна повибивані, з них не стирчать бляшані димарі.