Результати пошуку слова: Дитинка

Дитинка… Ясне, безгрішне… Вони любитимуть її. … А що, коли та дитинка хвора? … Дитинка у них буде! … — Дитинка?! — … — Дитинка? … — Так що ти одне завела: «дитинка–дитинка». … Тоді їм дитинка точно не потрібна. … Дитинка має відчувати тепло тіла людського. … Чому дитинка у тебе?

XII Найшлася в Настi дитинка… таке-то малесеньке, сухесеньке, слабеньке! … XIII А дитинка тихо дiйшла… одного ранку приходжу я її попестити, нагодувати; входжу – у хатi темно, бо надворi нахмарило, далеко грiм одгримує, вiтерець залiг десь, тиша… Входжу, дивлюсь, а дитинка вже очицями поводить.

Але нехай дитинка не боїться; це тільки змодернізовані старі фетиші з страшними й поважними пиками, якими жерці лякають свою паству. … його маленька смуглява дама-дитинка добивається телефоном розмови із своєю сестрою Фрідою. … Ах, дитинка, вона чесно виконує їхній договір. … Дитинка повинна зрозуміти, що все на світі умовне, відносне.

Спати вона лягла без вечері, але й сон відцурався од неї – цілу ніч, задихаючись, Ганнуся перекидалася з боку на бік у холодному поту, дитинка теж запручалася в її лоні, а вдосвіта попросилася на цей світ. … дитинка вже випорснула на теплу черінь лежанки.

…У мене сьогодні збігла дитинка. … Зробилася дитинка. … А в Марічки під серцем билася дитинка… «… … А дитинка, біднятко, вижила.

А тут ще дитинка знайшлася, та ще при таких родах!!. … Щороку та й дитинка. … Забув Грицько й про той віхоть, що Чіпка був кинув… Та чи до того тепер Христі, коли в неї мала дитинка на руках?..

У Катрi дитинка занедужала: а тут обiд панам звари, вечерю звари та город скопай, обсiй, – … до дитини, а дитинка вже на божiй дорозi.

"Скажи матусi моїй, що прийду до неї, як моя дитинка iрохи одужає", – … Маруся приїхала з дитинкою – дитинка ще не зовсiм одужала, –

Як то та її дитинка. … У нього направду є дитинка.