ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань Posted on by / 0 Comment Відтак біжу лугами уже у присмерку, аж ноги порозгублюю поза корчами; дихати не дає – лечу почерез будяки, кропиви, папоротники і мідівниці, птахом переминаю болото, кладку і перелази… Залітаю до хати (а по дорозі говорити заказано, бо не помогло би) –
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Росте та й росте, вже й рота розперла, не можна йому дихати вже, очі на лоба лізуть.
ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Posted on by / 0 Comment Ми перестали дихати, як я у директоровому кабінеті.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment І він міг досі дихати тим чадом, Міг жити в нім і любуватись ним І ще себе здоровим уважати!
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Про нього згадає Юра, коли в Нюрнберзі вдивлятиметься то в закам’янілі з переляку, то в скорчені люттю обличчя тих розенбергів, герінгів, заукелів, кейтелів, з чиїх наказів почав своїм страшним чадом спалюваних трупів дихати на всю планету київський яр.
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment вставши вранці, Ганнуся почула якусь зайшлу в собі переміну: її обида ствердла й звузилася на тонке жало, що вогнем пекло під грудьми, і незмога було дихати, доки його з себе не викинеш.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment Невеличка хатка здалася їй такою сумною, такою глухою-тісною, що й дихати важко, не те щоб повернутися у їй вільно.
ВОВЧОК Марко – Три долi Posted on by / 0 Comment Що далi забувалася небiжка Чайчиха, то знов Пилипиха робилася похмурнiша – важким духом стала дихати вона на зятя.
