Результати пошуку слова: Дмитре

— На свою, Дмитре. … Оце твоя, Дмитре, дорога. … Розумієш, Дмитре? … — Поруч… Радий, Дмитре? … А то ж знову-таки за тяглом до куркульні не одному прийдеться на поклін іти, віддавати землю наспіл… Як твоє столярство, Дмитре? … — Тим… Дмитре, сину. … — І сьогодні мені, Дмитре, снилося… — … — Дмитре, довго того часу попоїсти?

Дмитре Борисовичу! … Ваше припущення допомогло нам, Дмитре Борисовичу. … Без подальшого буріння – і притому глибокого – твердити щось певне було б легковажністю, Дмитре Борисовичу, і з цим ви повинні погодитися. … –  У вас, Дмитре Борисовичу? … Та не дивіться на мене так переможно, Дмитре Борисовичу!

Дмитре́нко – прізвище 2 відмінок чол.

дмитре́нківський – прикметник відмінок однина множина чол.

Дмитре́нка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Дмитре́нка родовий Дмитре́нки давальний Дмитре́нці знахідний Дмитре́нку орудний Дмитре́нкою місцевий на/у Дмитре́нці кличний Дмитре́нко*

Дмитре́нки – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Дмитре́нки родовий Дмитре́нків давальний Дмитре́нкам знахідний Дмитре́нки орудний Дмитре́нками місцевий на/у Дмитре́нках кличний Дмитре́нки

Дмитре́ – … іменник середнього роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Дмитре́ родовий Дмитро́го давальний Дмитро́му знахідний Дмитре́ орудний Дмитри́м місцевий на/у Дмитро́му кличний Дмитре́

увійшла в хату сусіда – Хівря Дмитренчиха. … У тестя якось раз зустрівся з становим Дмитренком – тим самим, що прозвали «кобиляча голова», за те, що любив дуже менджувати кіньми. … Дмитренко й пристав: проміняй та й проміняй! … Дмитренко ж такий радий, дякує Чіпці, обіщає до його в гості заїхати.

— Ану ви, Дмитре, скажіть, чий це твір і як він зветься? … — Крикнула, та й спить… Дайте, Дмитре, цигарку.. — … Але ви знахабніли, Дмитре: повернувшись із Дніпропетровського, уперто кажете мені «ти»! … — Я вас, Дмитре, не люблю. … З вас, Дмитре, непоганий був би проповідник. … — Дивак ви, Дмитре!

— Бачиш, Дмитре, як треба грати? … — Не можу, Дмитре. … — Дмитре, ти п'яний, чи… … — Дмитре, покинь! … — Дмитре! … — Добре, Дмитре, я скажу тобі все. … — Саму правду, Дмитре. … — Що ж тут незрозумілого, Дмитре? … — Ні, Дмитре, ти не зовсім маєш рацію… … Ах, Дмитре, ти доходиш до смішного.