Результати пошуку слова: Дмух

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Море стало вже зовсім чорне, з трохи яснішого заходу дмухав тугий теплий Зефір, а в просмолені насади хлюпала дзвінка хвиля. … Аїд ще не дмухнув на лампаду його життя, однак воно вже втратило всіляку вартість. … Такої спеки не бувало навіть в аравійських пісках, звідки на фінікійські міста дмухали вогнедишні самуми.

Гнат Хоткевич – Довбуш

Posted on by / 0 Comment

Дмухнув Бог душу у руснака — тот ожив. … А витак давай дмухати на те лайно. … Схопив трембіту й дмухав у неї так, що звуки не поміщалися в інструменті й вилітали з горла, мов кулі з рушниці. … Сам–один стоїш на високій горі й думаєш, що варто вітрові трохи дужче дмухнути — і злетиш ти у пропасть і розіб’єшся об камінь.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Posted on by / 0 Comment

– Це ви на них дмухаєте. … такий уже був обережний, що й на холодне дмухав, а тим часом сидить, бідолаха, замкнений ні за цапову душу. … Коли його слідчий питав, ким він був у цивільному житті, він відповів: "Дмухав у Хреста".

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Ось він підвівся, дмухнув на світло, і чорна велика тінь майнула по хаті. … А сонце уже дужче пригрівало; запарувала земля, потім прокинувсь, дмухнув вітер, і все поле почало ворушитись, підніматись зеленим огнем. … Дружина коцюбою з печі вигрібає присок і довго дмухає, поки від жаринки не спалахнула смолиста лучина.

КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда

Posted on by / 0 Comment

Дмухнім лиш, братця, ми до неї Збувати горесті своєї, Там добрий цар живе Ацест. … 26 Примчали з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув І од сієї він мокрухи Скрививсь, наморщивсь і зівнув, Сказав: «Тепер ходімо, братця, До хвастуна Дареса-ланця! … Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу, В другий бік повелів дмухнуть.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

І ось я побачив, що вона збирала піщинки; пильно вдивлялася, сортувала пісок на долоні, навіть дмухала на нього, вибирала якісь невидимі дрібочки й ховала їх. … Знову тепло дмухнув вітер, погнав темні хвилі й зашумів у вухах. … Хай дмухне вітер – і хай зблякне свічадо!