ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова
– Чи довго я пробув у непам’яті? … Звернув очі до вікна: чисте й погоже небо, сонце, що падає на підлогу й на турецький килим. … – Чи маєте, пане, силу вийти до обіду? … Спустила очі додолу, на ній була бузкова тонка кошуля, і та кошуля тремтіла. … …звелено дати їсти й пити, долучили до нас королівського пристава, коморника Андрія Заклику, наділили грішми й підводами, і ми щасливо поїхали до Кам’янця – ці підводи…