ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Порившись у блокноті, віднайшов адресу старого батькового приятеля – доктора Мойзеса, котрий жчв у Кракові.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment Нашій мові властива тенденція скорочувати довгі форми: вигрівання вигрів викупляння викуп оповідання оповідь поривання порив Описану високопрофесійну правку тексту слід розглядати під двома оглядами: а) чисто приватному авторському та б) суспільному.
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Він повернувся до неї, наче хотів сказати щось важливе, але сильний порив вітру наповнив усе навкруги шумом і скрипом дерев.
БЕРДЖЕС Ентоні – Механічний апельсин Posted on by / 0 Comment Довкола стояли голі дерева, деякі з них порипували під вітром, а здалеку долинало жужжаніє якоїсь сільськогосподарської машини.
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ: ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ Збірник наукових есе учасників наукового стажування Posted on by / 0 Comment Саме тоді я вперше поринула у думки з приводу ціннісних переваг академічної доброчесності, в основі яких лежать норми моралі і права.
ОСНОВНІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ (словник-довідник філолога) Posted on by / 0 Comment Олесь); Чи тільки терни на шляху знайду, чи до мети я певної дійду, чи без пори скінчу той шлях тернистий, –
АДАМС Петер – Позичене обличчя Posted on by / 0 Comment Він слухав О'Брайна неуважливо, поринувши в роздуми про те, яке відношення може мати інспектор до смерті Енн.
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми Posted on by / 0 Comment Не тільки добре обробляв землю, тримав чимало худоби, але й виростив великий сад, завів пасіку. … була дуже трудолюбивою, доброю і любила нас усіх без винятку. … Отож ми поринули “з головою” у цю роботу.
УЛЬЯНЕНКО Олесь – Жінка його мрії Posted on by / 0 Comment Порийся в архівах і в документах, в Інтернеті там, щодо нашого генерала, –
Юрій Андрухович – Перверзія Posted on by / 0 Comment Ада, як і раніше, поринула в італійські опери, Россіні, Верді, Леонкавалльо, Доніцетті, Пінцетті. … Постісторичне сприйняття Світу досягло стану повного Спокою — це ніби Зала, виповнена Місячним Сяйвом, усередині Якої Думка змогла нарешті поринути в Сон.
