ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Вже снідали чоловіки, яким було далеко добиратися на роботу, коло них стояли, схрестивши на животах руки, їхні напівсонні жінки – очі їхні були майже приплющені, а на обличчі лежав мир. … Так, всі ночі, які тяглися від сьогодні аж туди, куди вже добиратися перестала, були повні тільки цього – слухання.