Ольга Кобилянська – Через кладку
Тепер же, на старість, самота стала йому страховищем, він хотів би женитись, хоча б і на це… щоб його в його послідніх днях доглядала щира душа. … Тому я кажу, що хочу передусім доглядати свою власну культуру, культуру одиниці. … тут треба сумлінного догляду й щонайменше ще десять-чотирнадцять день.