ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу
Внизу лежала долина Темзи, і річка здавалася смугою блискучої криці. … Але з усіх колодязів долинав якийсь шум, ніби стукіт великої машини: так-так-так; стежачи, як колихалося полум’я сірника, я помітив, що в глибину ями постійно надходить потік свіжого повітря. … На галявині було затишно й тихо, а з мороку лісу долинав якийсь шурхіт.