Ввіряти Posted on by / 0 Comment ввіря́ти1 – дієслово недоконаного виду (доручати) Інфінітив ввіря́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа ввіря́ймо 2 особа ввіря́й ввіря́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ввіря́тиму ввіря́тимемо, ввіря́тимем 2 особа…
Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Але йому ніколи не можна доручати самостійно керувати учнями».
Кодекс законів про працю України Posted on by / 0 Comment Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми Posted on by / 0 Comment Знаєш, будь-кому я не хочу доручати цю справу.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment хто тебе навчив доручати кiнноту дурням у день рiшучого бою Ватерлоо?” Iмператор французiв не одповiв.
РОМАНЧУК Олег – Зоряний кристал Posted on by / 0 Comment Мені надто добре відомо, що афінських мужів обирають жеребкуванням, тобто волею випадку, замість того, щоб доручати правити країною людям істинно знаючим.
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Це було справжнє горе, і тільки Мемо у кутку не стільки тужив, скільки боявся… «Таким не можна доручати кулемет, –
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment Іваник переглянувся з Кузьмою: їхні сумніви, чи можна доручати таке важливе діло хлопцям, розвіялися, мов діім.
