МИРНИЙ Панас – Голодна воля Posted on by / 0 Comment Досада Йосипенкові. … Жаль не жаль ущипнув його за серце, а якась досада здавила його.
Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість Posted on by / 0 Comment Тут мене не на жарт узяла досада, що я не вмію рисувати. … Я слухав неуважно, а милувався Натусею, і мене мало досада не брала, що вона знозу вбралася, як панянка.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – Райський сад Posted on by / 0 Comment – От досада. … Його брала досада, що жінки й досі не повернулися, він почував себе самотнім і вже почав тривожитись.
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment Тому вклонився і, незважаючи на те, що серце гризла досада, з привітним усміхом сказав: — … досада гризе серце через ту красуню невільницю, про яку дізнався султан і прозоро натякнув, що хотів би мати її в своєму гаремі.
БРЕДБЕРІ Рей – У сріблястій імлі Posted on by / 0 Comment Сема Меттісона взяла досада, коли його припровадили до кімнати, де. … Його пекла досада, що він перебуває так далеко від місця подій.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment За нею знов досада, але вже трішки просвітлена дивною цікавістю до промовця, після незміренної відрази. … Одночасно ж досада впекла, бо примітив – на мить в очах селянина знов віджило свічення, хоч враз сховалося під повіками.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник Posted on by / 0 Comment – Ай-ай-ай, досада яка, знаєш-маєш!.. … Та от досада – в цьому проклятому степу, як на морі, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Радюка брала досада, що якась стара ключка зiгнала веселiсть i позатулювала всiм роти. … Якесь неприємне почуття, якась навiть досада на зятя заворушилась в душi в старої матерi, їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силомiць.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1 Posted on by / 0 Comment – спитав він, і голос його раптом змінився, став хрипким, у ньому забриніли досада й підозра. … От же досада, хай йому грець!
Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях Posted on by / 0 Comment Я спостерігала за його роботою із захопленням, до якого дедалі більше додавалася якась негарна, ірраціональна досада. … Коли Олег закінчив і з задоволеною усмішкою повернувся до мене, ця досада так виразно відбивалася на моєму обличчі, що він миттю перестав усміхатися.
