РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Пропадала досі де?» Діва мовить: «Ваша туга і з небес змете світила. … Хоч не змовив ти до мене досі й слова у розмові, Але знаю: через мене ти палаєш од любові, Градом сліз побивши щоки, серце змивши шалом крові. … Зір людський не бачив досі учт розкішних отаких! … Ми, що досі замерзали, більш не будем замерзати».