ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу
Водночас я відчув такий самий ніжний дотик на плечах і на спині. … До того ж вони були бридко холодні на дотик. … Якось, пішовши в південно-західному напрямі до гористої місцевості, що зветься тепер Ком-Вуд, я угледів оддалік, там, де лежить сучасне місто Бенстер, велику зелену будівлю, не подібну своєю формою до тих, що я бачив доти.