Результати пошуку слова: Дощ

–  Так, дощ ллє як з відра, – … – Але з другого боку, у що б перетворилася наша добра країна, наш древній прекрасний Крайстчерч, якби враз не стало дощів, холоду, туманів. … В шибки тарабанив дощ. … Вони поспішали якомога швидше піти звідси, бо небо запнули темні хмари і ось-ось мав линути дощ.

Львiв …Дрiбним дощиком, блiками мокрого асфальту та запахом мiської вогкостi та опалого листя – фiрмовий прийом!  … як порцеляновий супник на простому дощаному столi з дерев'яними ложками. … Побитий асфальт зiйшов клаптями, часто-густо залишивши баюри, заповненi брудною дощiвкою.

Вони злітали вгору, мов величезні вогняні лілеї, чи ротики-собачки, чи золотий дощик, і так і висіли в сутіні цілий вечір! … Пам’ять у нього була не дуже тривка, тому він усе записував на своїй Дощечці справ. … “Напевне, дощ промочив і переміну одягу, і клунки з харчами, – … Цей дощ начебто вже смакує домівкою.

Самi подумайте: а раптом пiде дощ? … – Погода до дощу повертас! … Який дощ у спеку? … Невже ви вважасте, що з нашого грому та дощ буде? … ДОЩИК, ДОЩИК… Останнiй запис в щоденнику Сiма: “Матiнко моя! … Дощик, дощик, крапас дрiбненький… P.S. … Правда, дощ добре перiщив. … Як вам добре вiдомо, вже давно не було дощу.

Не страшна тобi анi посуха, анi дощi. … Люди, мов каня, прохали дощу, бо все вiщувало голод. … Вони поїли все дощенту, висмоктали кiсточки, висьорбали юшку i, мов голоднi коти, вилизали навiть миску. … * Iдуть дощi. … Немов так i треба… А дощ iде… Горбатими тiнями у хатнiм присмерку, сидять старi, немов рiшають загадане Гудзем завдання: –

Року 7156-го за великі гріхи, беззаконія й недбальства наші Господь Всемогутній вразив межиріччя Уборті і Хирлиці повінню, що знесла безліч маєтности і дощенту селище Зміївку разом із кам'яницею Святих Угодників Божих Маманта і Лукіліяна та дзвонарнею… … Йти було важко, а дощ щохвилини щільнішав.

Найпростішу дерев'яну труну, з грубо тесаних дощок, до того ж різної породи, оскільки однакової знайти на той час було важко, нашвидкуруч збив однорукий Марко – тесля з іншого сільського кута – Царини. … Сказала би, що службу наймає проти посухи чи негоди, але посуха не стоїть, і дощ на голову не капає.

У людей дощ іде. … Не дай бог дощ – пропаде все. … Ні вітрюгани тебе не розворушать, ні дощі осінні не промочать. … Аби хоч один дощик пройшов… … Зайдуть дощі, люди перестануть молотити, хліб державі здавати. … Працював на полі, а всяку дощову днину, коли на полі працювати не можна, біг до кузні Устименка, вчився ковалювати.

У мене й досі часом ниє рука, як іде дощ абощо, і в кулак я не можу стиснути її як слід – тобто в справжній кулак, але взагалі мені на це начхати. … Була субота, дощ лив як із відра, і я сидів у них на ґанку – вони мали такий величезний, обтягнений сіткою від комарів ґанок.

Дощові черви, в мене їх задосить. … Там тепер заливні дощі, а потім виженеться надто висока трава й буде дуже холодно. … – Ми зможемо зігріватися в ліжку й слухати, як лопотить дощ по бляшаній покрівлі. … Там тепер холоди й дощі. … О цій порі там скрізь дощить. … Другого ранку все так само гупали хвилі й з поривами вітру періщив дощ.