Результати пошуку слова: Дощ

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

– У чистій дощовій воді вони не старіють і не вмирають. … Не міг утриматись, бо на килимі була справжня повінь срібла, а срібний дощ не вщухав. … Так, це був справжній срібний дощ, і Саффар лічив його краплини, бо досі ще ніколи не бачив такої сили срібла одразу. … Лише прозора дощова вода тремтіла в ній, як тремтіли Азізові пальці.

ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу

Posted on by / 0 Comment

Мокрі від дощу, вони яскраво вилискували проти сонця, а на виступах стін я помітив купки білих градин, які ще не розтанули. … Як і решта, він був скраю прикрашений бронзою й захищений від дощу невеличким дашком. … Вони кинулись за мною, їхні кроки лунали тихо й часто, немов дощові краплини.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

…Завив на меч Вони вже теплими були Коли їх теплих загребли В міліцію Як ви могли як ви могли Ще джинси теплими були А ви на себе За джинси вбити і в кущі А потім пити на дощі На теплім А світ холодний як вино А джинси змерзли б все одно І задубіли б Віки вбивали за любов За золоту шалену кров Тепер за джинси Кого в тюрму Кого в труну…

Делювій

Posted on by / 0 Comment

делю́вій – іменник чоловічого роду (відкладення на схилах та біля підніжжя гір і височин, що утворюються внаслідок змивання продуктів вивітрювання гірських порід дощовими або талими водами) відмінок однина множина називний делю́вій родовий делю́вію давальний делю́вію, делю́вієві знахідний делю́вій орудний делю́вієм місцевий на…

РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи

Posted on by / 0 Comment

Випалена дощенту земля. … Шпали, на яких лежали заіржавілі від частих дощів рейки, давно струхлявіли. … Метрів за двісті, посеред бруківки, де щойно промчала машина, збирались люди, хоча йшов дощ і на вулиці було мало перехожих.

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Я почав і пролив багато сліз, вигукуючи: «Кто мне даст море слез?» Сковорода згадує один із своїх найбільш довершених творів, який можна було б назвати «Молитвою сліз» і який сучасною українською мовою звучав би так: Хто дасть мені хоча б сльози, Хто дасть мені сльози дощевні?

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена

Posted on by / 0 Comment

–  Про цю бабу можна сказати так: коли вона каже- надворі година, то розумій, що йде дощ,- сказала Христина. … Здавалось, неначе її усю хто покропив червоним огнястим дощем. … За кождим ступінем її смуток збільшувавсь швидко-швидко, як збільшується літня дощова хмара.