Юрій Горліс-Горський – Холодний Яр Posted on by / 0 Comment Військовий і громадський діяч, драматург, підприємець; командир бойової дружини партії есерів, смілянський полковник Вільного козацтва (з жовтня 1917), повстанський отаман (1921).
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Зате в районній газеті Гриць Федака — поет, повістяр, байкар і драматург районного масштабу написав, що в Черчені підвела голову куркульська гідра: було вчинено замах на голову колгоспу Олексу Івановича Чобота.
Іван Драч – Григорій Сковорода Posted on by / 0 Comment Проте його не задовольняє саме по собі зовнішнє зіставлення, яке майже півтори тисячі років було в Європі досить популярною сентенцією і стало основою шекспірівської драматургії.
ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно Posted on by / 0 Comment І тут на виході мене знову, за всіма законами життєвої драматургії, ледь не збили з ніг захеканий санітар у брудному халаті і неголений дядько у зеленому галстуку.
Микола Хвильовий – Синi етюди Posted on by / 0 Comment Тут було всього вмiру: i смiшного (Iван Iванович, наприклад, дуже обурювався з поведiнки драматурга Кулiша, що в своїй п'єсi "Мина Мазайло" нахабно висмiяв майстра мажорного смiху Iону Вочревiсущого.
ШТЕПА Павло – Московство Posted on by / 0 Comment … Українські драматурги, композитори, критики мусять виховувати в українському народі любов до великого (прикметник «великий» при понятті «московський народ» є обов’язковий в україномовних…
ІЛЬФ Ілля Арнольдович – Дванадцять стільців Posted on by / 0 Comment І, стоячи біля стіни Малого театру, на тому самісінькому місці, де згодом було поставлено пам’ятник великому російському драматургові Островському, Остап підписав протокол і дав невелике інтерв’ю Персицькому, що надбіг в цей момент.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Є люди науки, актори, поети, драматурги, маляри, скульптори.
РІПЕЦЬКИЙ Степан – Українське Січове Стрілецтво Posted on by / 0 Comment Софія Тобілевич, вдова по славнім українськім драматургові Іванові Тобілевичеві (Карпенко-Карий), яка з відкритою душею та теплом української жінки, розказала всім про свою зустріч в те пам’ятне літо 1918 р.
