Результати пошуку слова: Дурник

 Кляпавцію, ти або дурник, або прикидаєшся дурником, – Якщо мудрість полягає у тому, щоб доручити комусь іншому роботу, яку треба було виконати самому, то програм слухаються лише механічні обчислювальні дурники. «Дурнику, –

Треба було вчитись мовчати, прикидатися дурником, не нагадувати голосно про людські принципи, і за будь-яку ціну пережити це й вижити. Я весь час прикидався дурником з розкритим ротом і прижмуреними очима. Здавалось би, що прикидався “дурником”, але цей метод виправдав себе.

Один удавав дурника й дивувався, слухаючи „докладну записку” делеґації. Другий, справді, був дурником і український рух, українська нація взагалі явились для його вроді нововинайденого острову серед Петрограду.

На перекурах з іншими штукатурами, щоб не здаватися незрозумілим, вдавав із себе дурника. Я знову, дурник отакий, знизав плечима, і клоунськи посміхаючись, на негнучких «протезах» почовгав на вулицю.

– А ти й не знаєш, дурнику? – Це весільне вбрання, дурнику. – Цього вимагають правила гри, дурнику!

–  А ти й не знаєш, дурнику? –  Це весільне вбрання, дурнику. –  Цього вимагають правила гри, дурнику! 

–  Зробимо так: нашого попку-дурника я завантажу роботою, щоб він і голови не підняв. –  З Університету, дурнику, – Гралися нещасні дурники в гестапо: один одному шворки на шиї затягували.

Й друга доглядальниця, якої я так i не добачив, i дурник, що вкочував койки й гроби в лiфт, i пара лайдацьких зелених папужок, якi займали клiтку в приймальнi – всi, всi вони брали участь в пiдлому заколотi.

– мала мужа, який навчив приймати й шанувати – вклоняюсь доземно, без дурникiв! а чувак, мiж iншим, сiм’ю будувати приїхав, сурйозно, без дурникiв, привалив у чiм стояв, оце кохання!

–  Ну, чого ти, дурнику? – У дурника не буде так вимито й прибрано. В дурника не буде так упорядковано реманент, ваша милосте!