РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик
Від того, що нарешті збулася моя мрія – зустріти її, а ще більше – від того, що все, що я вважав минулим, прожитим і дурнувато-юнацьким, виявилося таким самим болючим, ніби до моїх грудей пригасли розплавлений шматок заліза. … Можна жити бідно, безтямно, дурнувато, легковажно, важко, але при цьому жити чесно – необхідно!