Результати пошуку слова: Дур
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів
Він не співає, він стовбичить, зіпершись на бар’єр, і вертить своєю дурною коричневою довбешкою, і бігає очима, і скалить зуби, шкіриться… На кого вишкіряєшся, мерзотнику? … І не ставте дурних запитань, а робіть, що я вам кажу. … – Дурниці. … – Голий плямистий дурень, – … Прочитай, а то як був ти дурнем, так ним і залишишся.
Борис Грінченко – Під тихими вербами
Нехай лиш той дурень Зінько облизується, дивлячись на його заможність. … Думав Зінька перенадити, на свій бік переняти, щоб він з їм у спілці був,— дак хіба ж того дурня навчиш? … І не дурно: сам не став хазяйнувати, а почав землю давати за гроші людям; а саме тоді земля зробилась дорога,— по два карбованці бариша взяв на десятині!
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Ну, кинь дурниці! … коли це жарт, то я знаходжу, що він досить дурний. … Глупо за таку дурницю виключати хлопчину. … Старий, червоний, з полупленою штукатуркою, з сірими віконницями, переперезаними товстими дурними прогоничами, які не рятують ні від злодіїв, ні від жандармів. … Де мешкає той дурень Нечипоренко?