Олесь Гончар – Циклон
Чорне склепіння з духом пустки, паленої сажі, битої холодної цегли? … Попідбиравши спідниці вище колін, зблискують жижками, рвуть ноги у в'язкому замісі, проте духом не падають, ще й полонених розбуркують жартами, не дають сумувати: — … Село віддалік темніє, дими з димарів комусь пахнуть затишком, вечірнім солом'яним духом.