КОСТЕНКО Ліна – Берестечко
Засліпли очі розпачем душі. … Втома, втома, втома… Душа холоне, як старий лежак. … І кожен тягне тебе, душогуб, – … Яка душа це видержить, не знаю. … Омию душу у добрі і злі. … …НОГИ МІСИЛИ ГРЯЗЬ, ДУША ЛЕТІЛА НАД УКРАЇНОЮ. … Десь дзвони далекої церкви потужно гудуть над містечком Хто свічку тепер поставить за душу мою хмільну?