СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями
Конечно, занятніще, єжелі особливо кавалер душка… Голохвостий (кашлянув). … Душка! … Своєю душею не нагрію, як закипить, то й подам. … Ну, що ж тепер… Явдокія Пилипівна (тихо), І душі нема, як ввійдуть Проня; таке буде! … Цур йому, аж у горлі душить! … Ето ви пущаєте критику; я своєї душі, Проню Прокоповно, не покину лиш би гдє.