Результати пошуку слова: Душ

Галина Тарасюк – МИТАР ПЕЧЕР ГОСПОДНІХ

Posted on by / 0 Comment

Зимна вільгість пронизувала стіни моєї печерки, пронизувала наскрізь душу. … І знову душа моя захлинулася відчаєм, мов пташа, загублене в тумані між небом і землею, мов потопаючий між чужим і очужілим берегами… … Але душа його противилась, і не бажала повертатися. … Душа втомилася від безперспективності, бездіяльності.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

не дурно я сьогодні прокинулась наче несамовита в п'ять годин й вже не могла потім заснуть: мабуть, душа чула, що сьогодні до нас наближиться вулкан, хоч і без полум'я. … Через дуже регулярні, але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа. … «Тягне він до себе мою душу і думками, і очима, й устами.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Не хоче піддатися їм душа. … Дарія Олександрівна подумала: ось як твоя душа – безвинна і всім прощає, люблячи. … Крізь очі, дрібні віконечка, побачили душі, яка повна відвертість їх здійсниться навіки; а до чого ж недобрі між собою, хоч значно ближчі, ніж здасться з ворожнечі!

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Posted on by / 0 Comment

– каже Василь Невольник.- Та йому й хліб не піде в душу, якби його люде покинули. … чи се ти сам, чи се твоя душа прилетіла послухати божого чоловіка? … Там нам дадуть таких вареників, що всяке горе на душі одлигнс. … Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі.

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

Що далі від Києва, то менше мало б зоставатися в ній дитинного світу, натомість нахабно вривався у душу світ дорослий, породжений оцим невпинним просуванням уперед і вперед, оновленням і зміною простору, борсанням поміж днями й ночами безберегого моря часу. … Літописцеві було не до душевних порухів малих княжен.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Здається, не тiло, а сама душа ним дихала. … На серцi ставало легко, на душi – спокiйно. … Розум засипав перед великою красою природи, зате ж прокидалась фантазiя навiть в черствiй, твердiй душi. … Спiвуча душа виливалась пiснею по-солов'їному, поетична душа марила тисячею пишних картин.

Пантелеймон Куліш – Маруся Богуславка

Posted on by / 0 Comment

Там, де, мечта душі, витають херувими, Дадуть ім’я тобі, зорі новорожденній… Як перло між перел, між душами святими Сіятимеш в своїй красі благословенній. … Був Державець русин з огняною щирою душею: Не поладив він з тією злою, в’їдливою тлею. … Як на світі любо жити, Милого любити, З його мислями навіки Душу й серце злити!