Skip to content Дещо він схопив, дякуючи швидкості думки, але вони, «згори», маючи партійний механізм і сніг, змусили приморозитись. …
Поки відмикано двері, дідик докінчував вірш; було щось незвичайне в піднесеному голосі, дякуючи чому картина ставала перед очима, як жива. …
Той, дякувавши, взяв і відкусив білий гострячок, а решту – в кишеню. Дякую, мосьє, але у мене надто ревнивий наречений – у нього є пістолет, він уб’є вас, мосьє, а я не хочу, щоб його повели на гільйотину, бо голова – це найкраще, що в нього є. …
Так, дякую. …
Дякую, ви непоганої думки про себе. Дяка тобі, хороша, незнана людино! …
Вони, випивши й повеселівши, чистосердо оповіли, що цієї ночі, дякуючи вашому, панове, нехлюйству, з рук російського війська достоту вислизнуло цілі два німецькі корпуси (понад двісті тисяч вояцтва), що були замкнені в Сувалках, немов у пастці-западні.