ШЕВЧУК Валерій – Птахи з невидимого острова Posted on by / 0 Comment Корови розмовляли у стайнях про зваду, коні лякалися перелесників, понурі упирі виходили з могил і йшли, важко спираючись на кийки… Ворушилася дідова борода, що оповідав навпереміну з батьком, пахло сушене зілля біля комина, в засіках шамотіло зерно, а в городах ворушилися й волочилися до плотів, мов баби, гарбузи.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами Posted on by / 0 Comment То була дідова Яковова жінка Маруся, стара-престара, але жвава й ще бадьориста баба.
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Забув сказати, дідова ідея-фікс полягала в тому, що «бабаї», котрі його лякали до півсмерті, приходили з-за стайні, зі здичавілого, завжди затіненого саду.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини Posted on by / 0 Comment Перепливли Прип'ять, пристали до косогору, на якому біліла дідова хата.
Олесь Гончар – Циклон Posted on by / 0 Comment Каса дідова в недбальстві, забув уже, з кого взяв гроші, з кого не взяв, —
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ Posted on by / 0 Comment Дівчата, он дідова кобильчина вже виринає з глибини століть… Дід Лука сидить у передку водовозки, кобила своїм задом майже зовсім закриває його, тільки солом’яний дідів бриль видніє із-за кобили, як знак того, що дід є.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Дідова оселя снігом прикрита; мороз малі віконця позамуровував; двері замело, забило.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment А Лесі все ще бриніли високими дівочими голосами пісні, зринали в пам'яті до ладу сказані кимсь фраза, слівця і ота дідова розповідь про квітку, що може принести людям щастя, бентежили дитяче серце.
ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху Posted on by / 0 Comment Не перший год замужем… Сідалковський швиденько витяг табличку, викрутку, кілька шурупів і, поки між гробками маячіла похила дідова спина, поспішно почав віддирати стару, вже заіржавілу табличку.
