КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків
Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором. … підбадьорюють вівчарі та одхиляють коліна од дірки, кудою скаче у струнку вівця.- А! … Часом нечистий дихне у діру, і тоді дим з силою буха та гризе очі, але то добре, бо не можна заснути. … Нарешті йому удалось знайти якусь дірку у баркані, і він побачив Палагну і мольфара.