Результати пошуку слова: Еге ж

Еге ж, Еела сильний, хоробрий.

Пісня була весела і журна одночасово, як і життя людське. … та у жінки двоє. … Усе життя ніби проплило перед очима. … Одірвався Трохим Запорожець од жінки. … — Еге. … Еге. … Еге. … Еге. … — Еге. … — Еге. … — Еге. … — Еге, — … — Еге, —

– Еге ж.

– Еге ж.

Хоч сахарня давно вже закинена, розсипалася i заросла травою, в порожнiх будинках її раз у раз вчувався шум, немов гомiн машин i робiтникiв лишився на старому житлi. … Еге-ге! … Еге, десь Гафiйка забарилась на музиках.

зараз же його арештовано. … Але все ж ця справа наробила тоді великого шелесту в їх невеличкому городі. … З чого ж тоді вони житимуть? … Чого ж уже дітей не пустили? … — Еге, минулося!.. … — Еге. … — Еге, там безпечніше…

–  Мамо, ви боїтесь, що зостанетесь самі, як я вийду заміж, еге?- сказала Маруся, і її голос затрусивсь, і очі зайшли сльозами.- Будете жити з нами.

А найдорожча штука-висiв у неї на стiнi пан мальований, чорнявий, як жук, а хмурий, як нiч, з золотими перснями на руцi, – … з того й жила, небога. …  Еге! … –  Еге!

 Якої ж вам? … Вони хапали ті іскорки в ясмені й розсівали по всьому світу… Так іноді невеличкі діти пересипаються жовтим пісочком. … Ніт же, таке задалося лукаве. … –  Еге, не хочу!.. … –  Еге! … –  Еге!

Лiс ще дрiмає… а з синiм небом вже щось дiється: воно то зблiдне, наче вiд жаху, то спахне сяйвом, немов од радощiв. … I чого жахаються, дурнi? … –  Еге… Але тобi спати час, дитино. … Еге! … Еге, вiн таки оре перелiг свiй, той хлiбороб! … –  Еге-ге!