Результати пошуку слова: Ех

– Ехо,- озвався нарешті линвар. … – її звуть Ехо. … – Прибирає,- повторила Ехо й знову низько схилилася над підлогою. … Ехо не знала, як вона опинилася в місті. … – питали в Ехо люди. … А любив Ехо,- хоч, правда, й потай,- багато хто на узбережжі. … Ехо приходила до Лікаона, коли той по неї когось посилав.

Ех! … – I в тому “ех” Володько щось таке вичував, що аж здригався. … – Ех,- каже Матвiй.- Вам трапилась дурничка – отой лiс та млин. … – Ех, горенько менi та тошненько з такими робiтниками. … Ех, i поле, поле! … Ех, як добре! … – Ех, людоньки, людоньки! … – Ех,махнув Матвiй рукою,- стара бiда, а тут до неї i нова чiпляється… –

Ех, у мене б не втік, — … — Ех, господи! … — Ех, сверблять руки, старцювати набридло! … Ех, ви, сердешні! … — Ех, батьку, коли б твоє слово, — … — Ех, яке там пригощання! … Ех, ех, отак діти про матір пам'ятають! … — Ех, пане обозний генеральний, — … Ех, і язик прилипне до гортані! … Ех, коли б нам розв'язали руки!

— Ех, ти, — … Ех, ти… — … Ех, коли б це худоби більше, — … Ех, Тимофію, що за люди це! … — Ех, не в пору… Припізнись на яку годину — і од них, проклятих, духу б не залишилось. … — Ех, і в мене, Докіє, не легше на душі: банда всю сім’ю вирізала. … «Ех, якось воно та буде», — … — Ех, і тетеря ж ти!

Ех! … Ех, хороше! … –  Ех ви!  … Нас, якi… Ех! … –  Ех ви!  … Ех, якби жива була моя утоплениця! … –  Ех – казав вiн, – … Ех, учителi-вчителi, завпеди i директори! … Ех, учителi-вчителi! … Ех ти «мама – депутат»! … Ех ви, «iнстанцiї, що вимагають п’ятiрок»!.. … Ех, краще б вiн не питав! … Ех, якби вислiдити, поки матерi нема, отих шпигуняр!

…сигна́лові ехо-сигна́лам знахідний ехо-сигна́л ехо-сигна́ли орудний ехо-сигна́лом ехо-сигна́лами місцевий на/в ехо-сигна́лі на/в ехо-сигна́лах кличний ехо-сигна́ле* ехо-сигна́ли*

> ехі́н – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний ехі́н ехі́ни родовий ехі́на ехі́нів давальний ехі́ну, ехі́нові ехі́нам знахідний ехі́н ехі́ни орудний ехі́ном ехі́нами місцевий на/в ехі́ні на/в ехі́нах кличний ехі́не* ехі́ни*

Ех-хе-хе!… Легко сказати – не давай, а коли… Коли я тiльки вперше переступив порiг отого злополучного шостого «Б» класу, якесь недобре передчуття охопило мене. … –  Ех!  … Ех! … "Ех!  … Ех! … –  Ех ти, лопух! … – Ех! … –  Ех!  … Ех! … –  Ех! … Ех! … Ех! … Ех-хе-хе. … знаєш, що я квiти люблю, а сам, бач… Ех ти!

> ехо́р – іменник чоловічого роду (бурятський танець) відмінок однина множина називний ехо́р родовий ехо́ру давальний ехо́ру, ехо́рові знахідний ехо́р орудний ехо́ром місцевий на/в ехо́рі, по ехо́ру кличний ехо́ре*