Результати пошуку слова: Жаль
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз
– рішив Семен, хоч йому дуже жаль було сопілки. … А Наумиху жаль взяв, що нагримала на свого пестунчика; вона покликала увечері Семена, приголубила його та довго потішала, оповідаючи чудову казку про "Правду та кривду", аж поки Семен не поснув у неї на колінах, забувши уві сні свої турботи дитячі… Настала осінь.