Результати пошуку слова: Жалібно

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

На Чорному морі на білому камені Ясненький сокіл жалібно квилить-проквиляє. … Дитя народилося кволе, кричало невгавно вдень і вночі, задихалося, жалібно кривило поморщене личко. … Душа моя жалібно стогне, мов дудка в устах у дервіша. … Гинули, жалібно ревучи, верблюди. … А сама чула, як у душі щось скімлить жалібно й відразливо.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

У повітці жалібно, по-старечому, скаржились вівці, і так хотілося переступити через поріг у витку метелицю, вдихнути пахощі пріснуватого, блакитного снігу і до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево, або, залишаючи за собою глибокі сліди, побрести із жаками до Бугу.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Били копитами й шарпалися, пряли вухами, чуючи тими вухами рев літаків і не дуже-то далекі вибухи бомб, нервувалися, а деякі без причин жалібно іржали, позираючи навколо, – … Біжить на передніх ногах і не може, й ірже жалібно, тоскно!..»

Френсіс Фіцджеральд – Великий Гетсбі

Posted on by / 0 Comment

Перше ніж я встиг відповісти, вона раптом з жахом утупилась очима у свій мізинець, а тоді жалібно вигукнула: — … Він вискочив слідом за мною на кухню, причинив двері й жалібно простогнав: — … жалібно перепинила вона. … жалібно призналася вона.

ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході

Posted on by / 0 Comment

жалібно мовила Маріон.  … А Попі сів, задер морду й так жалібно завив, що й мертвого зворушив би. … Він збуджено обнюхував криваві плями і знову починав так жалібно вити, що собаки, які вернулися з марної гонитви за оленем, теж позадирали морди й заходилися йому вторувати.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Бурундучок наблизився до колоди, побачив зблизька, яка страшна руїна упала на його дім, і, жалібно цикаючи, сів засмучений на гілці, повернувся до напасника: “Цик-цик-цик!” – … Пес жалібно дивився на людей. … Жалібно заскімлив, бив хвостом по снігу, позирав запитливо то на Наталку, то на Григорія.

На уходах – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

Кобили іржуть жалібно, прикликаючи лошаток, а ті і собі піднімають хвости і біжать за табуном. … Вони жалібно іржали. … Нарешті Гривко зупинився й почав жалібно вити. … З того часу, як Тараса схопили, він часто бігав у степ, ставав на тому місці і жалібно вив.