НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари Posted on by / 0 Comment Вiн сiв на лiжку, обмахувався од жари руками, потiм встав, убрався й вийшов у садок. … Радюк бачив, як згасло полум'я на вiкнах, як воно жеврiло на хрестi, потiм зачепилось на кiнчику хреста й тлiло, наче жарина, нiби якесь огняне око того чорного бору.
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment Ох, заливало жариво, аж попіл засичав! … Я ДОГАСИВ цей біль, цю пристрасть, як жаринку.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment Стояла безсила, сливе зомліла, і уперто дивилась у дві чорні жаринки, що випивали з неї всю силу. … Вона бачила добре, як плили до неї ті дві жаринки, що спопелили її волю, а все ж стояла, нездатна поворухнутись, чи то в солодкім, чи то в жахливім чеканні.
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment 23 Псувати, робити, цідити, жарити, мліти, гнути, їсти, шити, садити, скочити, чіпляти, косити, щулитися, рвати, палити, ставити, чесати, кріпити, творити, тягти. … питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я Posted on by / 0 Comment Баба Палажка налила в миску з кухля води, влила з пляшки трохи свяченої води, вкинула в воду жарину й шматочок печини, взяла в руки веретено, вмочила його в воду і черкнула шпинькою навхрест по крисах миски; потім взяла ніж, вмочила його в воду і знов черкнула ним так само по мисці, та все нашіптувала: –
СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів Posted on by / 0 Comment Потім він обережно зняв сірувате шумовиння і струсив його на жарини. … Бошку, який сидів поряд із плитою, зняв із жарин чайник, налив їм по чашці чаю, міцного, смачного, але без цукру.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Це – не Мазепа – на край життя свого полiтик, не Сковорода – європейський розум i фiлософська голова, це, нарештi, не загадковий Хмельницький, котрий думав, що вхопив голою рукою жарину щастя. … Зеленi очi жеврiтимуть, як жарини.
Микола Бажан – Майстер залізної троянди Posted on by / 0 Comment Мов жарини того вогниська, до якого простягав свої старечі руки сімдесятилітній Ти, названий тобою в твоєму ж романі химерним псевдонімом То-Ма-Кі, спогади ці і зогрівають, і печуть мене.
ВОВЧОК Марко – Дев’ять братiв i десята сестриця Галя Posted on by / 0 Comment У хатi душно та гаряче; порозвiшуванi по стiнах бiлих рябоперi птицi, здається, сказилися вiд цiєї духоти та жари – однi крила свої порозпростягали у розпачi та такеньки й зосталися – нема сили полетiти, нема сили й крила згорнути; другi знов у такiй самiй розпачi стулилися й нагогошилися.
ГЕРШТЕКЕР Фридрих – На дикому Заході Posted on by / 0 Comment Молодий мисливець зайшов до хати й побачив, що в тій пустці, хоч зовні здавалося, наче в ній хтозна-відколи й духу людського не було, недавно теж зупинявся якийсь мандрівник, бо в коминку лишився свіжий попіл, у якому навіть мліло ще кілька жаринок.
