Результати пошуку слова: Жарт

Жартун

Posted on by / 0 Comment

жарту́н – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний жарту́н жартуни́ родовий жартуна́ жартуні́в давальний жартуно́ві, жартуну́ жартуна́м знахідний жартуна́ жартуні́в орудний жартуно́м жартуна́ми місцевий на/у жартуно́ві, жартуні́ на/у жартуна́х кличний жарту́не жартуни́

Жартунка

Posted on by / 0 Comment

жарту́нка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний жарту́нка жарту́нки родовий жарту́нки жарту́нок давальний жарту́нці жарту́нкам знахідний жарту́нку жарту́нок орудний жарту́нкою жарту́нками місцевий на/у жарту́нці на/у жарту́нках кличний жарту́нко жарту́нки

МИРНИЙ Панас – Повiя

Posted on by / 0 Comment

– жартує Горпина. … Ще он зашпори не одiйшли, а тобi спiви та жарти в головi… Тупим ножем рiзали тi недоговоренi речi за серце Христю; крадькома, стиха вони нагадували їй про смерть батькову, про їх сирiтську долю… їй учувався докiр людський: ото, не вспiла ще батька загребти, а вийшла горланити!..

Жартівниця

Posted on by / 0 Comment

жартівни́ця – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний жартівни́ця жартівни́ці родовий жартівни́ці жартівни́ць давальний жартівни́ці жартівни́цям знахідний жартівни́цю жартівни́ць орудний жартівни́цею жартівни́цями місцевий на/у жартівни́ці на/у жартівни́цях кличний жартівни́це жартівни́ці

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами

Posted on by / 0 Comment

Його батько хоч і мужик, і мужик сірий, репаний, але купив сто двадцять, чи що, десятин землі… І купить ще більше, бо має гроші, і з його хазяїн на всю губу; а це все не жарти… Та й, сказати по правді, нам і батько непотрібний, а потрібний його син, – … Тут на самоті вона стала знов веселою, жартовливою сільською молодицею.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Корона ж Землі не жарт? … Ти розумієш, що твій дикий, страшний жарт зайшов занадто далеко? … — Хто з нас, графе Елленбергу, жартує, це ще невідомо. … А оголена до пліч, темно-білого тону рука вже владно, м’яко й жартівливо бере його попід лікоть і веде під величезний, з морозцем із-під низу, лопух.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Отак стати між парубоцтвом, слухати ущипливі, жартівливі слова, веселий сміх… — … І якось зразу сміх переплівся з жартами та вдавано не-вдоволеним бурмотінням жінок. … озвався чийсь жартівливий голос. … Наче жартів не знаєш. … — Пішов ти, значить, під три чорти зі своїми жартами. … Така наймичка всяку роботу жартуючи переробить.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем

Posted on by / 0 Comment

жартувала весела Саня, – … Вольна розмова, вольні думки, жарти на волі, а то й веселі співи часто лилися тут, як вольний весняний шумливий потік ллється в зелених берегах. … –  Жарти жартами, а вчора мачуха дуже мене розсердила. … Це не жарти. … Це теж розумні жарти. … Я більше люблю, як ви жартуєте, бігаєте, співаєте.