Результати пошуку слова: Жарт

Вер'ерський мер завдячував своєю репутацією дотепної і гарно вихованої людини півдесятка жартів, успадкованих ним від дядька. … Такі жарти, особливо коли вони стосувалися захворювань дітей, краяли серце пані де Реналь. … Хоч як пані де Реналь звикла до таких жартів, але зараз тон чоловіка вразив її.

жартли́вість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний жартли́вість родовий жартли́вості давальний жартли́вості знахідний жартли́вість орудний жартли́вістю місцевий на/у жартли́вості кличний жартли́восте*

— О, ви на жарти одразу… … Хапає штурхани, стусани, а потім таки знову ворожить коло воріт, де котрийсь із наглядачів, здивований незвичайною впертістю в'язня, іноді навіть дозволить собі вдатись до жарту: — … І не розбереш — жартує чи всерйоз. … Ще на кордоні жартували хлопці: “Решетняк наш через коня чай п'є несолодкий…”

Принаймні так можна було судити з їх безнастанних жартівливих суперечок. … жартував Артем. … Собака уважно подивилася на Артема, чекаючи, мабуть, звичних жартів, до яких юнак був завжди такий охочий. … Він спробував перевести розмову на жарт: – … Ні, ні, не ображайтесь, я жартую. … Більше Артем жартувати не намагався.

— Вона підійшла, поцілувала чоловіка і жартома розкуйовдила йому волосся. … Купало не на жарт розійшовся. … Не треба з цим жартувати, Петре. … Не до жартів. … жартує Петро Антонович. … жартувала гостя. … — почав жартома докоряти Микола Віталійович. … жартома докоряла чоловікові, — … жартувала Леся.

чим чорт не жартує! … Сила звички – сила інерції… Капітульській цей жарт сподобався. … Хотілося жартувати і говорити афоризмами. … Мені, Сідалковський, сьогодні не до твоїх жартів. … Жартувати будеш у себе на тахті. … Ви б зустрічали делегації,- не на жарт запалився своєю ідеєю Жерех, –

— жартували друзі. … — Не жартуйте, бо я лякливий. … Але коли вони зайшли до аудиторії, надто незвичайний вигляд був у них, щоб можна було думати, що вони жартують. … Коли вийде, обтовплять його, зазирають у вічі і по блиску очей розгадують, що все гаразд, і жартівливим хором вітають: —

жартівли́вість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний жартівли́вість родовий жартівли́вості давальний жартівли́вості знахідний жартівли́вість орудний жартівли́вістю місцевий на/у жартівли́вості кличний жартівли́восте*

Правда, дівчата, посте-рігши відразу такі баляси, по своїй жартівливій натурі, часом і геть-то сміялися з його, пришивали квітки йому прилюдно; а проте на самоті кожна думала: «От би за Грицьком бути! … – жартує хтось зсередини. … Нерідко було сам у дівочу зайде, жартує з дівчатками.

Ми жартували, що “наші втікали від наших”. … Люди в нас були політично майже неграмотні, і сполучення слів “обирати кандидата в депутати” всім сподобалось, молодь жартома повторювала і навіть наспівувала, а далі малі діти їх запам’ятали, почали й собі лепетати. … Мене у класі хтось, жартуючи, за часті суперечки назвав меншовиком.