Результати пошуку слова: Жарт
ЗИМА Александр Викторович – День на роздуми
Відчувши з мого мовчання, що доведеться щось пояснювати, звів розмову на жарт. … – Я не жартую. … – Ви жартуєте, сер, – … жартівливо мовив Павло й розвів руками. … Я не звик жартувати, сер. … – Я розумію жарти, містер Гленд, – … – Я нітрохи не жартую, сер. … жартома відповіла Катя, розуміючи, що господар уникає серйозної розмови.
ЛОНДОН Джек – Мартін Іден
– Стривайте, Артуре,- мовив він, намагаючись приховати своє збентеження жартівливим тоном.- Це трохи забагато для мене – так одразу. … Він почував себе, як риба у воді, і жартував, пересипаючи мову дотепами та жаргонними слівцями, як то завше буває при таких знайомствах. … Вона жартівливо поплескала його по плечі.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Зима не на жарт. … Вона з жахом придивляється до мене: жартую, сміюся чи насправді щось маю до Марини. … – Мені подобається, коли ви жартуєте. … – Не жартуй, – … – Вона сердилась не на жарт. … Для жарту, звичайно. … Це не жарт. … – В його присутності я не міг довго злитися, та він все ще не вірив, що я облетівся і жартую.
МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
До самого ранку в хаті стояв веселий гомін голосів, лунали то жартівливі, то сумно-тужливі пісні. … Однак настрій натовпу вже поліпшився настільки, що всі сприйняли це як жарт. … З жарту вийшло смертовбивство! … – Бо дехто, бачу, жарту не розуміє! … Як бачиш, я не жартую! … Він розлютувався не на жарт.
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів
Щоправда, вони частенько з мене жартували, але без лихого наміру. … Мені було дуже прикро, що я вдався такий нетямущий, отож я силкувався приховати це і всміхався, коли хлопці реготалися з якого-небудь жарту, що його сенс було годі збагнути. … – Годі нам жартувати, – … Звичайно, Пітер жартував, а проте, хоч як дивно, то була правда.