Результати пошуку слова: Жар

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

Від бігу нам ставало жарко і хотілося пити. … Ми ходили у світлі й шумі, я дивився на її ніжні рухи, як вона томно повертала своє лице й поправляла непокірне волосся, що вітер жартівливо розгортав на її рожевих і [голубих] скронях. … Я о спасеньи твоем, лучезарная, жгуче и жарко молюсь.

ШЕВЧЕНКО Тарас – Назар Стодоля

Posted on by / 0 Comment

А як ви жартуєте з молодицями, так я й нiчого! … (Стеха между тем шалит с козаками, хватая за руку молодого козака, й, вертясь, приплясьiвает.) Хозяйка Оце яка жартовлива! … Тепер положiть його на бiлу перину – нехай, проспиться та подума, з ким жартує.

Іван Драч – Крила

Posted on by / 0 Comment

Пломенисті циганки жаріли, Осявали весь клас, і всю школу, І веселу в сльозах Фросину Федотівну Із трьома її сиротами Під багряним крилом Перемоги. … Витни гидь мою, вижери жаром, Прокопить, прогрими, протопчи — Під твоїм громопадним ударом Я здригаюсь і стогну вночі!

БАРКА Василь – Жовтий князь

Posted on by / 0 Comment

Вузький промінчик, пробігши крізь надвірні двері, впав на обвід, що його коштовні оздоби стали жаріти, як живий огонь; означилася чаша всім обрисом, над руками, посилаючи сяйво. … Здається: от, крізь сутінок проступить, жаріючи, ніби чаша, обвід сонця.