Результати пошуку слова: Же
ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ – Навчальний посібник
З часом педагогами ставали жерці, а в Давній Греції з’явилися особи, які займалися навчанням дітей і підлітків спеціально, – … Педагогу слід навчитися добре керувати своїм голосом, поставою, обличчям, вміти витримувати паузи, розуміти міміку і жести студентів. … не можу так жестикулювати, як раніше, я втратив свій жест.
ЄШКІЛЄВ Володимир – Пафос
А старый растаман остается на полной измене: он же по ночам либо спит, либо зависает, ситуацию в общем не контролирует. … Витягай же свого федора михайловича!» – … Та він же просуває коня наперед, – … Легкий же на спомин цей Ангелин приятель…» Вголос воня чємно вітається: – … «Ну, підходь же ближче, потворо, –
Юрій Андрухович – Перверзія
ліпше сказати, якийсь чи то пітекантроп, чи будда, чи німецький філософ-матеріяліст, він же Сторож Германійської Брами, або ж Еґір, Ґрунґнір і Фафнір (8), вартовий заклятого саду… … Так от, у момент найвищого гудіння, скажу так, з'явилися вже згадувані мною рогачі, я так зрозумів, що жерці або типу цього.
Iрена Карпа – Фройд би плакав
Це перша українська письменниця, котра потрапила у саме серце Азії і розповіла нам про незвіданий світ нашою літературною мовою з вкрапленнями всіх можливих іноземних мов, мови жестів, мови рухів, мови матів, мови крові, мови любові. … – Та тут же, – … роздуплився моментально Дивно, що я так протупила – зазвичай же брешу професійно.
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма
Мені стало очевидно, що під час гульні він випив куди більше, ніж я думав, і його поведінка в ліжку була наслідком дрімучого сп’яніння – в такому стані, як і в нападі божевілля, жертва часто набуває здатності поводитись як людина, що цілком панує над своїми почуттями. … Я простяг руку, і Петерс, не вагаючись, потяг свій жереб.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX
2 (Таємничий полковник) Я давно помітив досить кремезного, але, в той же час, і вишуканого чоловіка, який декілька місяців щовечора заходив до кав'ярні. … Спокійний, трохи іронічний, але в той же час і безмежно сумний голос нас отверезив. … – Ну не всім же гасати на оперативному просторі твоєї ферми.
Остап ВИШНЯ – Самостійна дірка – Усмішки, фейлетони
І от же дивіться: санітарія в Берліні на належній височині. … Бож-ж-же наш, як він писав! … – І як же ви так, – … Запріг би оце я в тачанку пару вороних жеребців, – … – Так нема жеребців! … Так як же ж воно так? … Та свого батька, Бандеру, поважатимемо, бо він же ж таки батько, «хоч і поганенький, мов ликами шитий, а все-таки батько» (оплески).