Skip to content Змагає смерть найдужчого – не бійся: Цю мить, що ти живеш, віддай утіхам! …
А як же ти живеш? …
В цім тліннім закутку живеш ти мить… а потім, Хоч як жадатимеш, не вернеться вона. …
Той, хто в сльозах за ним не потонув, живе В ковчезі Ноєвім, неначе в домовині. …
Тим, хто живе тепер, недовго обертатись, А тим, хто відійшов, немає повороту! – I як це ти, сестро, живеш у лiсах? …
Вона не в знаннi самiм живе, а в роботi. …
що в тобi є живе єство i воно неповинне, оскiльки ти Вiтер. …
Шкодую, що не дбаєш за честь свою i живеш, похований у попелi. …
Але серця; в думках узгодженi, й однакова чеснiсть людинолюбної душi, що живе у двох, а то й у трьох тiлах, – — Ось що, Карле Осиповичу, ви живете в місті і через вашу професію зустрічаєтеся зо всякого стану людьми. …
Чи воно живе? …
— Живе, — …
каже — живе наш начальник”), …
Поміщик — кажуть — пяниця непросипущий, живе десь, Бог його знає, в Москві — казали — чи в Петербурзі, а управитель, що хоче, те й робить. Ти, справді, живеш, як на Місяці, Джон! …
Ото там живе червоношкіра наволоч, яку французи насилають на пенсільванських прикордонників. …
Ну, зрозумій же: у коморі лежать запаси, які належать усім, хто живе в цій хаті. …
Ми дякуємо йому за те, що живемо, що зустрічаємо Новий рік і що маїс, гарбузи га квасоля знову ростимуть. 