КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
Буду жити… … І жити ж нам усім треба… … Як жити з нею Іванкові? … Сто років тобі жити, раз таку неню маєш. … Ніде жити, нема чим обробляти козачий наділ землі – великій родині загрожував голод. … Треба було вкрасти дівчину, відняти й жити щасливо, сімейно. … Злазь, а то покину тебе, неслуха такого, й поїду до сестри жити.