Skip to content От як так одна душа другу знайшла, що як сестри собі рідненькі, як серце з серцем здружилось, то вже їм і не можна нарізно жити, треба їм зійтися, треба їм одно одному втіхою і порадою бути. …
Коли одному з них приходиться постраждати, довіку у біді жити, другий, не думаючи довго, сам йде у біду, аби другому було добре. Правда, мріяв піти в науку, але інститут змізернів, кадри розлетілись по світу, я залишився з принципу, все ж таки це моя країна, я тут виріс, я тут живу, я не хочу в Силіконову долину, я не хочу в найкращі комп’ютерні центри Європи, я хочу жити і працювати тут. …
І не абияк жити, а жити добре, достойно. Тут є для чого жити, є чого домагатися, за що боротись і навіть померти. …
Вона дивувалась, як могла такою холодною жити всі ці роки. …
я не такий, як ті, з ким мені доводилося жити. …
Треба ж мені на щось жити, купувати книжки, одежу. …
Щоб жити, повинна була їсти, а промочивши ноги, застуджувалась. 