Результати пошуку слова: Жовто
Рей Бредбері – 451 градус за Фаренгейтом
Символічний шолом з цифрою 451 низько насунений на чоло; очі палають жовтогарячим вогнем при думці, що буде далі. … Монтег стояв у передпокої, пришпилюючи до куртки значок, на якому палала жовтогаряча саламандра, а тоді довго й замислено дивився на вентиляційну решітку. … Унизу закашляв і ожив жовтогарячий дракон.
С.РОБІТНИЦЬКИЙ – Спогади та роздуми
Були готові сотні жовто-блакитних прапорів, десятки тисяч листівок – звернень до українського народу… … Глянь – стоять двоє вартових в мазепинках, на рукавах жовто-блакитні пов’язки. … Сьогодні в усіх населених пунктах ще до вечора слід підняти жовто-блакитні прапори. … У п’ятницю жовто-блакитні прапори вже майоріли повсюдно.
Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ
Міне¬ рал — дрібнозернистий різновид кварцу, жовтого, бурувато-чер¬ воного або зеленого кольору з вкрапленням дрібних блискіток слюди або сематиту. … Мінерал класу суль¬ фатів свинцю білого, жовтого чи світло -сірого кольору. … Мінерал біло¬ го, сірого, жовтого, зеленого кольору; продукт вивітрювання вісмуту і ві¬ смутину.
Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки
Жінка мовчки втупилася своїми золотавими вологими очима в неозорі простори жовтого морського дна – ніби намагалася щось збагнути. … Каскадом жовтогарячих іскор мчали вони, несучи купол, ніби пелюстку квітки. … Очі її були жовтогарячі, а шкіра світло-брунатна. … Поки він опритомнів, п'ять тисяч нових дерев потяглися до жовтого сонця.
БРЭДБЕРИ Рэй – Марсіанська хроніка
Жінка мовчки втупилася своїми золотавими вологими очима в неозорі простори жовтого морського дна – ніби намагалася щось збагнути. … Каскадом жовтогарячих іскор мчали вони, несучи купол, ніби пелюстку квітки. … Очі її були жовтогарячі, а шкіра світло-брунатна. … Поки він опритомнів, п’ять тисяч нових дерев потяглися до жовтого сонця.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
тоді його віконечко жовто засвічувалося, а світло на коротку мить падало на протилежну стіну. … Вітер раптом зіскочив із дерева і звіяв хмару жовтого листу: листки застрибали довкола ченців, покриваючи їх кольористою зливою. … Дерева начебто забули скидати листя, тільки горіли жовто й червоно, а листя, що вже упало, ніжно зітлівало.