Результати пошуку слова: Жур

Гедеон Спілет належав до тієї дивовижної породи англійських та американських журналістів, як Стенлі та інші йому подібні, журналістів, котрі не відступають ні перед чим, аби добути точні відомості про останні події і якнайшвидше повідомити їх читачам газети. … Інженер швидко залікував рану і, одужуючи, познайомився із журналістом.

На Євпраксію нападав темний шал, вона билася в княжому повозі, шматувала на собі коштовний одяг, кричала на Журину, замірялася на неї маленькими кулачками, тоді заходилася в безсилих риданнях. … У розпачі Євпраксія падала в багнюку, і тоді мамка Журина схилялася над нею, гладила її м'яке, мов дим, волосся і тихо казала: —

журни́й – прикметник відмінок однина множина чол.

сказав Степан Журавель. … каже Журавель. … каже Журавель, — … — Далебі, що добре говорить кум Журавель, — … каже Журавель, поплескуючи його рукою по плечу, — … За свої струменти не журися, дамо і більше возів, коли буде треба. … жартував собі Журавель. … казав Журавель. … Тоді каже Журавель: —

журі́ – … іменник середнього роду відмінок однина множина називний журі́ журі́ родовий журі́ журі́ давальний журі́ журі́ знахідний журі́ журі́ орудний журі́ журі́ місцевий на/у журі́ на/у журі́ кличний журі́ журі́

Пішовши до читальні, він переглянув підшивки цього журналу і побачив, що довгі оповідання там звичайно ділять на п’ять частин, приблизно по три тисячі слів у кожній. … Мартін писав, поки не посутеніло, а тоді пішов до читальні і, зарившись у купу журналів, сидів там аж до десятої години, коли бібліотеку зачиняли.

Над химерним емалевим умивальником прикнопчена обкладинка журналу Dostoevsky magazine. … І про панянку Вергун теж… Корват обережно, немов отруйну, бере до рук візитку, прочитує її: «ЖУРА Вадим Борисович. …  Жура? … Жура називає Анджелою. …  Подзвони до Жури. … «Може той Жура хоч пляшку поставить.

жури́вся, жури́всь жури́лися, жури́лись жін. … жури́лася, жури́лась сер. … жури́лося, жури́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник жури́вшись

журли́во-пова́жний – прикметник відмінок однина множина чол.

журли́вий – прикметник відмінок однина множина чол.